Анатолій Чумак працює в Полтавському ТЦК та СП. Після поранення на війні його перевели на службу за станом здоров'я. Чумак приєднався до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення Росії – 24 лютого 2022 року. Про це пише пресслужба ТЦК.
Анатолій Чумак поділився своїм досвідом вручення повісток військовозобов’язаним та ставленням людей до працівників військкоматів. З іронією він зауважив, що йому довелося стати одним із "страшних людоловів", яких громадяни часто вважають тими, хто "ніде не був і нічого не бачив".
"У нас хлопці носили з собою рентгенівські знімки та виписку з лікарні про те, що поранені. Щоб довести громадянам, що людина під два метри зросту і 100 кг ваги не втекла з фронту, а вже не має двох ребер і третини легені. І не може виконувати бойові завдання – навіть легке фізичне навантаження, бо задихається", - зазначив військовий.
Анатолій Чумак наголошує, що мета військовослужбовців ТЦК не полягає в тому, щоб "відправити всіх воювати, щоб вони там загинули". Їхня мета – якнайшвидша перемога над ворогом, що потребує зусиль кожного українця.
"У перші два-три місяці на початку великої війни, коли українці з народу перетворилися дійсно в націю. Стали єдиним цілим, думали і дихали в унісон. Але потім знову якась така натура проявилася, що "ті вкрали, ті нічого не роблять, а чому я це мушу робити, нащо воно мені потрібно", або "я піду вже, як прийдуть в Полтаву". Та навіщо чекати того моменту, коли Полтаву зітруть з лиця землі, щоб піти у військо? Якщо це все можна зупинити набагато далі від нас. Хочу вкотре нагадати: служити доведеться усім", – пояснює він.
Зараз Анатолій Чумак працює оператором у мобілізаційному відділі, де займається базами даних. Він підкреслює, що під час набору до Сил оборони України враховують цивільні спеціальності та фах кожного.
Останні новини України:
Нагадаємо, військовозобов'язаних жінок чекають штрафи, деталі.
Як писала Politeka, у Раді запропонували по-новому переслідувати ухилянтів.
Також Politeka повідомляла, в мережі розлетілось нове скандальне відео з мобілізацією.
