Тепер йому 16-ть, а з моменту його зникнення минув цілий рік.
Але батьки не втрачають надію і вірять, що їх син знайдеться, пише Politeka.net з посиланням на Службу розшуку дітей.
Сергій Самойлов мешкав у Маріуполі і саме там зустрів війну. Відомо, що перші два тижні залишався у місті, а на початку березня спробував втекти до більш спокійного місця.
«Ніде його нема! Ми його шукаємо, жодної звісточки. Я на нього чекаю. Сподіваюсь, что він повернеться», - плаче мама хлопця.
За словами жінки, син пішов з комп’ютером. Вони сподівались розшукати його за допомогою IP-адреси, але комп’ютер так і не вмикали.
Ситація у Маріуполі була неспокійною з першого дня повномасштабного вторгнення і стрімко погіршувалась. Від бомбордувань родина ховалася у підвалі, але обстріли були далеко не єдиною проблемою мешканців Маріуполя.
«Інтернету, світла, води не було. Ми пили воду технічну, з криниці технічної. Потім отруїлася вся родина. Він не пити не міг. І їсти нам, чесно кажучи… зовстм тяжко було. Магазини були всі розграбовані, жодного підвозу не було. Ми просто сиділи і їсти хотіли», - розповідає мама зниклого хлопця.
Попри усі жахіття, 15-річного Сергія турбувала ще і відсутність Інтернету. Саме тому хлопець хотів поїхати з Маріуполя.
«Він дуже захоплювався комп’ютерами. Програми вивчав, намагався розробляти їх, створюввав сервера. Саме тому він пішов з дому, бо вдома не було ні зв’язку, ні Інтернету. З їжею, водою проблеми. Він збирався їти у напрямку Покровська», - розповів батько Сергія.
Хлопець хотів поїхати до маминого знайомого у Покровськ – це також Донецька область, приблизно 200 км від Маріуполя, та родина хлопця не наважувалася залишати дім.
Тож Сергій пішов самотужки.
«Це сталося шостого березня. О четвертій годині вечора. Ми з бабусею його не відпускали, бо дуже стріляли навколо. І, якщо чесно, нам вже тоді зовсім не було, що їсти та пити. Дуже страшно було. Він взяв з собою рюкзак, в ньому був комп’ютер. Одягнувся так, як молодь вдягається. Я думала, що він походить навколо будинку і повернеться. І Сергійко вже вийшов з будинку і коли вже пішов, я вже зрозуміла, що ми з бабусею накоїли. Не втримали його», - плаче мама.
Наразі відомо лише одне – до Покровська Сергій так і не дістався. Додому хлопець також не повернувся і де він зараз ніхто незнає. Мама Сергія досі живе у Маріуполі і не втрачає надії відшукати свого сина, і робить для цього все можливе. Зокрема, попри напружену ситуацію у місті, жінка знайшла зв’язок, щоб зателефонувати в «Службу розшуку дітей».
Мама шукала сина навіть на території «ДНР», здавала кров на ДНК - там його не знайшли, у лікарнях він не з’являвся.
Тим часом батько Сергія, який вже давно мешкає окремо і зараз перебуває на підконтрольній Україні території, робить усе можливе зі свого боку, щоб відшукати сина.
Не вкилючено, що хлопця вивезли на територію росії. Але може бути і таке, що він і досі перебуває на території Донеччини.
Сергій Самойлов виглядає на свої 16 років, в нього коротке русяве волосся та темні очі.
